Колективний імунітет — щит від хвороб, який ми маємо тримати разом!
За останні 50 років вакцинація населення врятувала сумарно понад 9 мільярдів років життя. У 2024 році дитина віком до десяти років має на 40% більше шансів дожити до наступного дня народження, аніж дитина, народжена 50 років тому. Загалом, за даними ВООЗ, вакцинація щорічно рятує близько 2–3 мільйонів життів від різних хвороб.
Стрімке зростання захворюваності на кашлюк може свідчити про накопичення когорти нещепленого населення.
Єдиним ефективним і безпечним методом профілактики інфекційних хвороб, які керуються засобами імунопрофілактики, є вакцинація. Коли рівень охоплення щепленнями серед населення країни досягає 95% або більше, формується колективний імунітет, що запобігає поширенню інфекційних хвороб.
Колективний (або популяційний) імунітет — це явище несприйнятливості окремої спільноти до певної інфекційної хвороби. Це своєрідний «щит», який захищає не тільки тих, хто отримав щеплення, а й тих, хто не може бути вакцинований через наявність медичних протипоказань. Таким чином, колективний імунітет дозволяє забезпечити захист всього населення, включаючи його найбільш вразливі верстви.
Найяскравішим прикладом дії колективного імунітету є викорінення натуральної віспи. За 1940–1960 роки, до початку глобальної кампанії з ліквідації віспи, ВООЗ оцінила, що ця інфекційна вірусна хвороба забирає близько двох мільйонів людей щороку по всьому світу. Останній природний випадок віспи був діагностований у жовтні 1977-го. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров’я засвідчила глобальне викорінення хвороби. Завдяки вакцинації була досягнута практично 100-відсоткова колективна імунізація, що сформувало колективний імунітет і зробило неможливим подальше розповсюдження вірусу.
Для досягнення колективного імунітету щеплення потрібно проводити згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.
Від чого не захищає колективний імунітет?
Колективний імунітет рятує не від усіх хвороб. Тому відмовитися від вакцинації та «сховатися за спинами» інших не вдасться. Найпоказовішою є ситуація з правцем. Оскільки правець не передається від людини до людини, а спричиняється бактерією Clostridium tetani, яка живе в ґрунті та забруднених поверхнях (наприклад, іржавих цвяхах), то інфікування відбувається через потрапляння бактерій у рани з брудом. Тому вакцинація проти правця залишається єдиним способом захисту. Без щеплення зростає ризик тяжкого перебігу захворювання, яке може призвести до смерті, оскільки правець вражає нервову систему.
Вакцинуватися — просто!
Діти стають частиною колективного імунітету з першого дня життя, під час вакцинації від гепатиту B. А захист дитини від правця, кашлюку та дифтерії передбачає кілька етапів щеплення у віці 2, 4, 6 місяців із ревакцинацією у 18 місяців, та подальшими щепленнями проти дифтерії та правця у 6, 16 і 26 років, а далі — кожні 10 років. Повний перелік із десятих хвороб, від яких безоплатно проводиться імунізація в Україні, та терміни введення кожної дози вакцини визначені в Календарі профілактичних щеплень.
Якщо дитина не отримала необхідного щеплення відповідно до віку, вказаного в Календарі, то потрібно надолужити пропущені щеплення якнайшвидше, звернувшись до сімейного лікаря, педіатра.
Якщо не пам’ятаєте, чи були вакциновані, сімейний лікар допоможе скласти індивідуальний графік вакцинації.
