Забруднення мікропластиком: що це і чим загрожує здоров’ю.
Мікропластик сьогодні знаходять у воді, їжі, повітрі й навіть у людській крові. І хоча ми можемо не бачити його неозброєним оком, він щодня потрапляє в наш організм і може призводити до цілої низки серйозних проблем зі здоров’ям аж до підвищеного ризику онкологічних захворювань.
Розповідаємо, звідки береться мікропластик, як він проникає в організм і як себе захистити.
Мікропластик — це крихітні частинки пластику розміром від 1 мікрометра до 5 міліметрів, який утворюється внаслідок розпаду більших пластикових предметів: пакетів, пляшок, одноразового посуду тощо.
Ще одне джерело — мікроскопічні пластикові гранули, які використовують у косметиці, мийних засобах та промисловості.
Основні джерела мікропластику:
- одноразовий пластиковий посуд і упаковка;
- синтетичний одяг (особливо під час прання);
- автомобільні шини;
- пил у приміщеннях;
- мийні засоби й косметика (наприклад, скраби з пластиковими мікрогранулами);
- морепродукти (внаслідок поїдання мікропластику твариною за життя);
- питна вода — як з пластикових пляшок, так і з крана.
Найчастіше ми поглинаємо мікропластик трьома шляхами:
- ковтання — разом із їжею, водою чи частинками пилу.
- вдихання — мікропластик міститься у повітрі, зокрема у приміщеннях, де багато синтетичних матеріалів.
- крізь шкіру — через косметику або одяг. Цей механізм іще вивчається, але можливість не виключається.
Чим небезпечний мікропластик?
Мікропластик містить або може адсорбувати на своїй поверхні хімічні речовини, що порушують роботу ендокринної системи, — це так звані ендокринні руйнівники (endocrine disrupting chemicals, EDCs) бісфенол A (BPA), фталати, нонілфенол та інші.
Ці ендокринні руйнівники здатні імітувати або блокувати природні гормони, зокрема і статеві (естроген, прогестерон і тестостерон), порушуючи гормональний баланс організму. Внаслідок цього можуть виникати проблеми з фертильністю, розвитком, обміном речовин і підвищений ризик онкологічних захворювань.
Згідно з доповіддю ВООЗ, ці псевдогормони провокують такі захворювання:
- крипторхізм (неопущення яєчок у хлопчиків, наслідком якого може бути розвиток злоякісної пухлини яєчка і порушення фертильності);
- порушення нервової системи у дітей;
- розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ);
- ожиріння;
- безпліддя;
- рак передміхурової залози;
- рак щитоподібної залози;
- зниження здатності до навчання і пам'яті;
- діабет у дорослих;
- серцево-судинні захворювання.
Не існує способу повністю уникнути мікропластику, але ось що ви можете зробити:
- Уникайте нагрівання їжі в пластиковому посуді. Від нагрівання пластик виділяє більше частинок.
- Користуйтеся дошками для нарізання з дерева чи кераміки замість пластику.
- Пийте фільтровану воду зі скляної чи керамічної тари.
- Обирайте одяг з натуральних тканин. Під час прання синтетики утворюється багато мікроволокон.
- Відмовтесь від косметики з мікропластиком. Читайте склад — уникайте слів як-от polyethylene, acrylate copolymer.
- Провітрюйте й прибирайте житло. У побутовому пилу багато мікропластику.
- Сортуйте сміття та зменшуйте використання пластику. Це допомагає зменшити кількість пластику в довкіллі загалом.
Питання мікропластику стосується не лише довкілля, а й здоров’я кожної людини.
Повну версію матеріалу читайте на сайті ЦГЗ: https://tinyurl.com/mmb6z33r
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
