ПТСР можна вилікувати: як допомогти собі чи близькій людині з психологічною травмою.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад психіки та поведінки, який розвивається у деяких людей після того, як вони пережили небезпечну чи травматичну подію або ж стали її свідками. Може йтися про воєнні дії, фізичне, сексуальне насильство, ДТП тощо.
За даними ВООЗ, близько 70% людей у світі зіткнуться з потенційно травматичною подією протягом свого життя, ПТСР розвинеться у 5,6% з них.
Також існує зв’язок між типом пережитої події та ймовірністю розвитку ПТСР. У людей, які постраждали внаслідок війни, ця ймовірність вища утричі (15,3%). Особливо високий ризик ПТСР у жертв сексуалізованого насильства.
Зазвичай симптоми ПТСР з’являються в перші три місяці після події. Однак іноді розлад може виникати навіть через кілька років після пережитої травми. Основні з них:
- Повторне переживання травми. Людина з ПТСР страждає від флешбеків (яскраві та тривожні спогади), нічних жахів, снів із фрагментами травматичної події. З’являється яскрава емоційна чи фізична реакція на тригери — подібні звуки, запахи, слова, ситуації.
- Уникання. Людина намагається не думати й не говорити про травматичну подію, уникає місць, людей чи ситуацій, які можуть нагадати про неї. Часом людина може навіть змінити місце проживання чи роботу, аби не стикатися з тригерами.
- Постійне відчуття небезпеки. Людина перебуває у стані настороженості, ніби небезпека от-от повернеться. Типові прояви: надмірна реакція на гучні звуки, порушення сну, дратівливість, агресивність, проблеми з концентрацією уваги, головні болі.
Якщо ці симптоми тривають кілька тижнів або довше — варто звернутися до лікаря-психіатра.
Якщо ви зараз не можете отримати професійну підтримку, спробуйте:
- дотримуватись режиму сну та харчування — стабільність тіла допомагає стабілізувати психіку;
- обмежити новинний потік, відстежуючи інформацію в одному перевіреному джерелі інформації;
- рухатися — навіть короткі прогулянки чи легка зарядка допомагають зменшити рівень стресу;
- ділитися переживаннями чи досвідом з близькими, друзями, побратимами чи волонтерами;
- практикувати вправи самодопомоги — вправ є безліч, важливо обрати ті, які підходять та допомагають саме вам. В пригоді стане Аптечка психологічної самодопомоги - https://howareu.com/.../howareu/media/Posibnuki/Aptechka.pdf
Людина з ПТСР може уникати спілкування з друзями та родичами. Вона може бути поглинута переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не розуміють їх досвіду.
Важливо, щоб ваша близька людина з ПТСР знала, що за необхідності завжди може до вас звернутися.
- Будьте поруч, але не тисніть. Не змушуйте розповідати про травматичну подію чи переживання. Натомість використовуйте слова підтримки: «я поруч».
- Слухайте уважно. Приймайте емоції близької людини без власного оцінювального судження.
- Не радьте «взяти себе в руки» — натомість допоможіть заспокоїтися словами на кшталт «ти в безпеці».
- Допоможіть з побутом. Іноді підтримка у простих буденних справах важливіша за слова.
- Заохочуйте ходити на прийоми у спеціаліста та дотримуватися курсу лікування.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
